UNDP in Ukraine

Бразиліа - Київ, 27 листопада, 2007. Від того як сучасний світ впорається зі зміною клімату великою мірою залежатимуть перспективи подальшого розвитку значної частини людства. Нездатність знайти рішення для цієї проблеми стане приреченням для 40% найбіднішого населення нашої планети - що становить приблизно 2,6 млрд людей. Про це говориться у новому Звіті з людського розвитку «Боротьба зі зміною клімату: людська солідарність в розділеному світі», який сьогодні офіційно презентували Віталій НАХЛУПІН, Голова Національного агентства екологічних інвестицій України та Френсіс М. О’ДОННЕЛЛ, Координатор системи ООН в Україні. 

Звіт з людського розвитку «Боротьба зі зміною клімату: людська солідарність в розділеному світі»офіційно виходить в світ 27 листопада в Бразилії в ключовий момент, в той час як міжнародні уряди готуються до ведення переговорів на Балі в Індонезії (зустрічі на найвищому рівні заплановані на 3-14 грудня) з метою обговорення майбутнього Кіотського протоколу та розробки нової багатосторонньої угоди на період після 2012 року.

Наріжним каменем Звіту є теза про те, що битву проти зміни клімату можна і потрібно виграти. «Світ має достатньо фінансових ресурсів та технологічних можливостей для того, щоб ініціювати серйозні зменшення викидів вже найближчим часом. У Звіті підкреслюється, що встановлення цін на викиди має бути ключовим елементом політики. Якщо нам таки не вдасться попередити подальшу глобальну зміну клімату, то це стане наслідком лише нашої недієздатності проявити політичну волю до співпраці» - говорить Френсіс О’Доннелл. «Наразі ми живемо у світі, розділеному по багатьох параметрах. Люди розділені з огляду на кількість накопиченого ними багатства та можливостей людського розвитку. Досить часто релігійні, культурні та етнічні фактори розглядаються як джерело розділення і відмінностей між людьми. Разом з тим, кліматичні зміни є найважливішим нагадуванням про те, що існує один фактор, який об’єднує нас всіх! Цим фактором є наша планета Земля. Всі народи і всі люди дихають однією атмосферою, а вона в нас одна-єдина» - додає він.

Україна, згідно з результатами дослідження авторів Звіту, займає 18 місце після Франції, Бразилії та Іспанії, серед 30 країн світу за найбільшою кількістю шкідливих викидів в атмосферу. ГоловаНаціонального агентства Віталій Нахлупінзазначив, що «Україна займає активну позицію щодо здійснення заходів по запобіганню змін клімату і проводить активну роботу, щодо практичної реалізації гнучких механізмів Кіотського протоколу і на сьогоднішній день держава виконала всі вимоги для отримання права застосовувати механізми Кіотського протоколу які визначені рішеннями Сьомої Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату». Особливий наголос Віталій Нахлупін зробив на необхідності стратегічного мислення і підходів у вирішенні екологічних проблем: «прийшов час створення цілісної системи глобальної екологічної безпеки. А саме - розробки глобального правового документа - Екологічної конституції Землі, в якій були б узагальнені і систематизовані всі раніше прийняті угоди у сфері захисту навколишнього середовища і стійкого розвитку, а також визначені інститути по дотриманню її норм».

Автори Звіту закликають розвинуті країни взяти повну відповідальність на себе і використати історичну можливість зменшити шкідливі викиди в атмосферу, привести у відповідність показники свого економічного зростання із вимогами боротьби зі зміною клімату, інвестувати значні кошти в процес проведення адаптації до останніх кліматичних змін у країнах, що розвиваються задля недопущення катастрофічних відступів у покращенні охорони здоров’я, системи освіти та подолання бідності серед найбідніших верств населення Землі.

Саме найбідніші країни найближчим часом нестимуть найважчий тягар наслідків зміни клімату, хоча їх внесок в накопичення парникових газів, які утримують тепло в земній атмосфері, був надзвичайно незначним. Таким чином, дії багатих країн в минулому та теперішньому часі найбільшою мірою становлять загрозу деяким найбільш-вразливим верствам населення в світі.

На думку авторів Звіту, вирішення проблеми зміни клімату потребує колективних дій та глобальної участі, в той час як справедливість та політична доцільність вимагають того, щоб багаті країни відігравали в цьому провідну роль та почали діяти першими. У Звіті підраховується, що якщо всі мешканці Землі робитимуть викиди парникових газів в атмосферу такими ж темпами як це роблять середньостатистичні жителі деяких розвинутих країн світу, таких як скажімо, Канади чи США, тоді нам знадобилося б дев’ять планет таких як наша для того щоб «перетравити» все це забруднення. А в нас вона лише одна!

У Звіті говориться про те, що у людства залишається менше десяти років для того, щоб змінити курс та розпочати життя за умов жорсткого глобального контролю над викидами в атмосферу парникових газів. Якщо це вікно можливостей закриється, якщо дозволити середнім температурам піднятися ще на два чи три градуси Цельсія в порівнянні з сучасним рівнем, тоді кількість голодуючих в регіоні Африки на південь від Сахари збільшиться на 600 мільйонів осіб, більше 300 мільйонів осіб серед найбіднішого населення Землі стануть бездомними в наслідок повеней, і ще 400 мільйонів людей постраждають від таких захворювань як малярія, менінгіт і лихоманка денге. Іншими словами, бездіяльність стосовно зміни клімату матиме найжахливіші наслідки для розвитку людства в найбідніших кутках світу та підірве зусилля з боротьби з бідністю.

Спираючись на нову кліматичну модель, Звіт пропонує «вуглецевий бюджет 21 століття», дотримання якого дозволить утриматися на рівні не підвищення температури на більше, ніж 2 градуси за Цельсієм. Бюджет містить числові показники для рівнів викидів парникових газів, які відповідають цій меті. Використовуючи конкретні приклади, Звіт доводить, що в разі якщо не вживати жодних заходів, то згідно з теперішніми тенденціями, вуглецевий бюджет нашого століття буде вичерпано вже до 2032 року. Автори попереджають, що за умови збереження поточних трендів, світ, скоріше за все, переступить поріг потепління в 4 градуси Цельсія, ніж утримається в межах підвищення на 2 градуси.

«Ми друкуємо заклик до дій, а не крик відчаю», - пояснює керівник авторського колективу Кевін Уоткінс, додаючи: «Якщо ми працюватимемо разом над вирішенням проблеми, то зможемо перемогти в боротьбі зі зміною клімату. Дозволити закритися вікну можливостей означає розписатися у своїй власній моральній та політичній нездатності, яка немає аналогів у світовій історії». Таким чином, заплановані переговори на Балі створюють унікальну можливість помістити інтереси бідних в центрі міжнародних переговорів щодо зміни клімату. 

У Звіті пропонується застосування двоєдиного підходу, який об’єднує заходи зі зменшення шкоди потепління у 21 столітті в межах двох градусів за Цельсієм разом з посиленим міжнародним співробітництвом стосовно адаптації. Звіт з людського розвитку «Боротьба зі зміною клімату» визначає цілу низку стратегій, використання яких необхідно для того, щоб закрити прогалину між вимогами кліматичної безпеки та енергетичною політикою та уникнути небезпечних кліматичних змін.

Глобальним планом-дій або основними рекомендаціями Звіту є такі:

Пом’якшення впливу кліматичних змін. Звіт закликає розвинуті країни знизити викиди парникових газів до 2050 року принаймні на 80% від рівня 1990 р. а країни, що розвиваються, зменшити викиди принаймні на 20% також до 2050 року.

Ціноутворення на використання вуглецю. Звіт доводить, що оподаткування вуглецю та схеми торгівлі квотами мають зіграти свою роль. Поступове підвищення податків на вуглець може стати впливовим інструментом для зміни структури стимулів для інвесторів. Поєднання податків з контролем над викидами має бути спрямованим на скорочення викидів до рівня 30% до 2020 р.  У Звіті також підкреслюється, що податки на вуглець не матимуть впливу на загальну вагу податкового тягаря, оскільки вони можуть бути компенсованими скороченням оподаткування трудових прибутків. Звіт закликає встановити адекватну ціну на вуглець за допомоги відповідних податків або програм торгівлі квотами на викиди, згідно з параметрами національного бюджету вуглецю: наприклад, оподаткування вуглецю на рівні 10-20 дол США за тонну в 2010 році, щорічно підвищуючи ціну до рівня 60-100 дол США за тонну СО2.

Жорсткіші стандарти регулювання. Звіт закликає уряди країн прийняти та запровадити в дію більш жорсткіші стандарти стосовно викидів транспортними засобами, в результаті експлуатації будівель, використання електричних приборів.

Підтримка розвитку енергетичної галузі з низьким використанням вуглецю. У Звіті підкреслюється наявність невикористаного потенціалу у збільшенні частки відновлювальних джерел енергії та у застосуванні сучасних технологій таких як технологія уловлювання та використання вуглецю (CCS).

Міжнародне співробітництво щодо фінансування і забезпечення передачі технологій. Автори Звіту наголошують на тому, що країни, які розвиваються не братимуть участі у домовленостях, які не містять конкретних стимулів для їхнього вступу та які становлять загрозу збільшення вартості енергії. Звіт закликає створити Фонд пом’якшення  впливу зміни клімату (ФПЗК), який би щорічно мобілізував 25-50 млрд дол. США, необхідних для забезпечення переходу до низько-вуглецевої економіки в країнах, що розвиваються.

Створення стратегії адаптації до кліматичних змін. У Звіті вказується на пріоритетність розв’язання проблеми адаптації. В ньому говориться, що навіть при застосуванні жорстких заходів, спрямованих на зменшення шкоди кліматичних змін, світ матиме справу із продовженням глобального потепління впродовж першої половини 21-го століття - до середини 2030-х рр. - таким чином середні глобальні температури матимуть тенденцію до збільшення вкрай до 2050 р., навіть згідно з найоптимістичнішими прогнозами. Автори Звіту звертають особливу увагу на надзвичайну нерівність потенціалів різних країн до проведення адаптації та закликає забезпечити виділення принаймні 86 млрд дол. США в якості нового та додаткового фінансування адаптаційних заходів та загальної інфраструктури кліматичного захисту у вигляді трансферів бідним від багатих до 2015 року з метою забезпечення подальшого прогресу у досягненні Цілей тисячоліття у галузі розвитку, визначених урядами країн-членів ООН в Декларації тисячоліття, та недопущення регресу в людському розвитку після 2015 року.

Крім того, Звіт пропонує збільшити міжнародні резерви для надання допомоги країнам Африки на південь від Сахари для зміцнення їх потенціалу в проведенні моніторингу клімату та покращення доступу громадськості до метеорологічної інформації. Адаптаційні заходи мають додаватися в більш широкі стратегії зі зменшення бідності та злиднів, включно з Документами про стратегії скорочення масштабів бідності (ДССМБ).

У своїй другій частині Звіт містить показники індексу людського розвитку, статистичні дані, аналіз, які викликають увагу світової громадськості до проблем, які зосереджуються на людині в центрі стратегій та політик - економічних, соціальних, політичних, культурних. В розрахунках індексу використовуються 3 основні показники: ВВП на душу населення, очікувана тривалість життя при народженні, рівень освіченості населення. Таким чином, це дозволяє скласти більш об’ємну картину розвитку окремих країн. Взагалі, в Звіті розглядаються 177 країн.

За показниками індексу людського розвитку, в 2007 році Україна посіла 76 місце (в 2006 році посідала 77 місце) та увійшла до групи країн із «середнім показником» індексу людського розвитку. Для порівняння, 67 місце - Росія (було 65 місце в 2006 році), 64 - Білорусь, 73 - Казахстан, 74 - Венесуела, 75 - Колумбія, 78 - Таїланд, 81 - Китай, 83 - Вірменія, 84 - Туреччина, 96 - Грузія). До першої п’ятірки країн увійшли Ісландія, Норвегія, Австралія, Канада, та Ірландія.

Автори звіту «Боротьба зі зміною клімату: людська солідарність в розділеному світі» роблять висновок, що зміна клімату ставить людство перед рішучим вибором. «Ми можемо уникнути відступу у розвитку людини в 21 столітті та катастрофічних ризиків для майбутніх поколінь, але лише, якщо із щирим усвідомленням оберемо шлях невідкладних дій. Наразі, нам бракує такого усвідомлення невідкладності. Найбільшим викликом нашій уяві про економічний прогрес є необхідність приведення нашої економічної діяльності та споживання у відповідність до екологічних реалій» - говориться у Звіті.

На думку авторів Звіту, якщо здійснити потрібні реформи у вірному напрямку, то ще не пізно скоротити викиди парникових газів до сталого рівня без необхідності принесення в жертву економічного зростання. Вони доводять, що зріст процвітання і кліматична безпека не суперечать один одному.

Визначення «вуглецевого бюджету», підтриманого радикальним реформуванням енергетичної політики та урядовими діями, спрямованими на зміну структури стимулів для споживачів та інвесторів, становить основу для ефективного пом’якшення зміни клімату.

За детальнішою інформацією або для отримання копії Звіту (англійською або російською мовами), будь-ласка, звертайтеся до Сергія Гриценка, координатора зв’язків із громадськістю та роботи з медіа Програми розвитку ООН в Україні, за тел.: +38.044.253.9363, n sergiy.grytsenko@undp.org Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. .

* * *

Інформація для редакторів: Експерти Програми розвитку ООН розробили спеціальний навчальний курс для журналістів, присвячений змінам клімату. Пройти цей on-line курс можна безкоштовно за адресою в Інтернет: http://www.undp.ru/index.phtml?iso=RU&lid=2&pid=0&cmd=text&id=$209

Звіти з людського розвитку Програми розвитку ООН (ПР ООН) друкуються щорічно, починаючи з 1990 року. Звіт є незалежним виданням, містить альтернативний погляд на критичні питання розвитку людини у сучасному світі. Кожний Звіт містить показники індексу людського розвитку, статистичні дані, аналіз, які викликають увагу світової громадськості до проблем, які зосереджуються на людині в центрі стратегій та політик - економічних, соціальних, політичних, культурних. В розрахунках індексу використовуються 3 основні показники: ВВП на душу населення, очікувана тривалість життя при народженні, рівень освіченості населення.

Кевін Уоткінс є основним автором звіту 2007/2008, який також містить спеціальні статті Генерального Секретаря ООН Пан Гі  Муна, Президента Бразилії Луїса Інасіо Лула да Сильва, мера міста Нью-Йорк Майкла Р.Блумберга, Голови Інуїтської заполярної конференції Шейли Уотт-Клотьє, Голови Всесвітньої комісії зі сталого розвитку та колишнього Прем’єр-міністра Норвегїї Гру Харлем Брунтланд, Почесного архієпископа Кейптауна Дезмонда Туту і Директора Центру науки та навколишнього середовища Суніти Нарайн.

Звіт перекладають дванадцятьма різними мовами (включно з російською мовою), та щорічно презентують у понад 100 країнах світу. Додаткову інформацію можна отримати на офіційному вебсайті Звіту: http://hdr.undp.org/en/reports/global/hdr2007-2008/.