UNDP in Ukraine

Виступаючи під час засідання «круглого столу», організованого Програмою рівних можливостей та прав жінок в Україні (спільний проект Європейського Союзу, ПРООН та SIDA), де міжнародні та національні експерти мали можливість представити проекти рекомендацій з підвищення ефективності національного механізму досягнення рівності жінок та чоловіків в Україні, Помічник Постійного представника Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, Координатор проектів з питань демократичного врядування Іларія Карневалі наголосила, що для ПРООН дуже важливим є підвищення ефективності національного механізму, оскільки запровадження ґендерної рівності є однією з Цілей Розвитку Тисячоліття, до виконання яких приєдналася і Україна.

Координатор Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні Лариса Кобелянська зазначила, що сьогоднішнє зібрання є дуже важливим, оскільки Національний механізм забезпечення ґендерної рівності в Україні створено, але говорити про його ефективність поки що, на жаль, зарано. Саме тому, після консультацій з урядовими партнерами, на запит Програми, міжнародні та національні експерти провели низку досліджень, результати яких у вигляді рекомендацій будуть запропоновані до обговорення під час «круглого столу». Лариса Кобелянська підкреслила, що зазначені рекомендації не є остаточними, тому надзвичайно багато сподівань Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні покладає на дискусію, що має розгорнутись сьогодні під час обговорення. 

З огляду на це, надзвичайно важливою була присутність на цьому засіданні народного депутата України, голови підкомітету з міжнародно-правових питань та ґендерної політики Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олени Бондаренко, помічника Постійного представника Програми розвитку ООН в Україні, Координатора проектів з питань демократичного врядування Іларії Карневалі, радниці Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту Тамари Мельник, радниці Міністра внутрішніх справ України Катерини Левченко, директорки профільного департаменту Мінсім’ямолодьспорту Елли Ламах, науковців, експертів, представників громадських організацій та багатьох інших.

У своєму виступі міжнародний консультант Доно Абдуразакова зазначила, що головна мета, яка стоїть перед національним механізмом з покращення становища жінок та підтримки ґендерної рівності сьогодні, – це ефективне управління з метою забезпечення рівності жінок і чоловіків. 

Досягнення цієї мети можливе шляхом запровадження ґендерного підходу та лобіювання для того, щоб проблеми та досвід жінок, рівно ж як і чоловіків, були невід’ємною складовою розробки, впровадження, моніторингу та оцінювання різних напрямків політики та програм, аби жінки та чоловіки рівною мірою могли отримувати від них користь.

Також експерт дослідила ефективність дій українського національного ґендерного механізму. 

Доно Абдуразакова повідомила, що існує три можливих варіанти покращення ситуації, яка склалася з національним ґендерним механізмом.

Перший з них – це збереження статусу та підсилення Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, як центрального органу виконавчої влади, відповідального за ефективність гендерної політики. 

Альтернативним варіантом є змістовна трансформація наявної системи. В ідеалі повинен бути профільний орган високого статусу, як-то Бюро, Комісія або Секретаріат з ґендерної рівності або із забезпечення рівних прав та можливостей, який підпорядковувався би Прем’єр-міністру або Президенту. Наявність такого органу поза межами якоїсь окремої сфери дасть чітке розуміння комплексності проблематики ґендерної рівності та приверне до неї більшу увагу.

Водночас, зауважила міжнародний експерт, існує і третій варіант – перенесення функції національного апарату до міністерства, сфера компетенції якого дозволяє приймати рішення та здійснювати вплив на процес прийняття рішень у різних галузях. Це може бути Міністерство юстиції, праці або економіки – залежно від пріоритетів. Втім, вибір моделі управління ґендерними процесами є відповідальністю Уряду, зазначила експерт.

Існуюча структура та статус національного апарату в України, на думку Доно, перебувають на тому рівні, коли багато з законодавчих та виконавчих передумов вже виконано, і ключове питання полягає у тому, щоб здійснити останні зміни та уможливити їх ефективну роботу, спрямовану на досягнення більш дієвих результатів. 

Посилення потребує як Міжвідомча координаційна рада при Кабінеті Міністрів України, так і система уповноважених з ґендерних питань, до якої входять заступники керівників центральних органів виконавчої влади та обласних державних адміністрацій.

Міжнародний експерт висловила переконання, що інститут радників з ґендерних питань не має функціонувати на добровільній основі – радники повинні мати офіційний статус і бути штатними працівниками міністерств та адміністрацій.

Враховуючи відсутність в Україні спеціального Уповноваженого з питань ґендерної рівності, Доно запропонувала підсилити додатковими повноваженнями існуючий інститут Омбудсмана, який згідно з положеннями Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків» несе відповідальність за подолання ґендерної дискримінації.

Аналізуючи положення Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків», Доно Абдуразакова зазначила, що за своєю природою він є декларативним та дуже широким. Він не передбачає жодних санкцій у разі порушення прав. Не було визначено стрункої та доступної системи, процедури подання скарг, визначення відповідальності, перевірки, арбітражу, судового захисту, засобів відновлення порушених прав.

Світлана Рябошапка, начальник відділу Міністерства юстиції України, представила рекомендації, що базуються на висновках дослідження «Організаційні та правові елементи інституційного механізму забезпечення ґендерної рівності». Це дослідження є результатом роботи колективу авторок: Світлани Рябошапки, Ольги Піщуліної, Катерини Левченко та Тамари Марценюк. 

В цілому, результати дослідження авторок збігаються з висновками Доно Абдуразакової та містять аналіз існуючої державної політики щодо забезпечення ґендерної рівності. 

Світлана Рябошапка повідомила, що авторки також акцентують увагу на необхідності приницпової зміни системи ґендерного регулювання і вбачають її у створенні Ґендерного Бюро при Кабінеті Міністрів України. 

Також дослідниці пропонують реформувати інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та запровадити в рамках цієї інституції посади тематичних омбудсманів – з прав дитини, з дотримання ґендерної рівності, з прав затриманих тощо.

Серед інших рекомендацій – пропозиції щодо покращення координації управління ґендерними ресурсами.

Окрім цього, на думку авторок, суттєвого покращення та конкретизації потребує Державна програма з утвердження ґендерної рівності, має бути вдосконалений інститут радників і більш широко залучатись громадськість до процесу розробки державної політики, прийняття рішень та їх подальшої реалізації.

Обидва дослідження викликали активну дискусію, під час якої науковці, громадські діячі, народні депутати, представники органів виконавчої влади вносили свої пропозиції, зауваження та рекомендації. Кожна ідея отримала належну увагу, була обговорена та оцінена всіма учасниками засідання. 

Лариса Кобелянська поінформувала присутніх, що всі конструктивні пропозиції будуть враховані при підготовці остаточних варіантів рекомендації, які найближчим часом будуть опубліковані та представлені Уряду на засіданні Міжвідомчої ради з питань сім'ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку та протидії торгівлі людьми при Кабінеті Міністрів України.

Для детальнішої інформації звертайтесь до Миколи Ябченка, Програма рівних можливостей та прав жінок, тел.: +38 044 569 40 75, mykola.yabchenkoATundp.org.ua.