UNDP in Ukraine

Конституція України у 1996 р. визначила демократичну децентралізацію як фундаментальний принцип, що слугує основою для організації місцевого самоврядування. Конституція чітко стверджує, що люди, а не держава, є джерелом влади усіх рівнів. Проте робота по реалізації цих конституційних принципів досі триває.

Що є характерним для ситуації в Україні?

Як стверджується в Звіті з людського розвитку за 2008 рік, «В Україні все ще належить визнати, що визначати людські потреби не є відповідальністю держави; скоріше це відповідальність самих людей. Проте самоврядування як форма місцевої демократії досі не є глибоко вкоріненою в Україні. Це відображає стійкі радянські очікування щодо того, що держава потурбуєтсья про більшість потреб людей. У результаті, вирішуючи питання місцевого значення, громадяни рідко демонстрували відчуття громади, особливо у випадку, коли ресурси для людського розвитку були обмеженими».

Це найбільшою мірою стосується тих випадків, коли території стикаються з певними специфічними проблемами, загрозами потенційних конфліктів, технологічними або природніми катастрофами. Яскравими прикладами таких територій в Україні є регіони, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та Автономна Республіка Крим. Ці території потребують міцних, ефективних органів місцевого самоврядування та згуртованих громад задля того, аби належним чином вирішувати власні специфічні пріоритетні проблеми розвитку.

Зважаючи на те, що покращення людського розвитку в Україні великою мірою залежить від місцевого уряду, суттєвим є зміцнення та консолідація цього рівня влади. Це, в свою чергу, вимагає вирішення ряду питань, що на даний час серйозно обмежують функціонування місцевого самоврядувння. Серед цих питань - політичні та адміністративні повноваження місцевого самоврядування, їхня фінансова система та економічні ресурси. Поки не будуть вирішені всі ці питання, прогрес у багатьох аспектах людського розвитку буде обмежений.

ЯКІ ПЕРЕКШОДИ НА ШЛЯХУ ДОСЯГНЕННЯ ЛЮДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ?

Природні та спричинені людьми катастрофи можуть бути результатом неконтрольованих обставин, проте можуть також стати наслідком неефективного екологічного менеджменту, такого як суцільна вирубка лісу чи брак екологічно сталих стратегій. Україна особливо вразлива по відношенню до таких криз, по-перше, внаслідок екологічно безвідповідальної промислової політики колишнього Радянчського Союзу, а також через тривалість перехідного періоду протягом останньої декади, що викликав велику потребу у допомозі та підтримці у всіх галузях українського суспільства. Це виснажило постачання ресурсів, що вже й без того постійно зменшувалось, та суттєво послабило спроможність України реагувати на екстрені ситуації, що призводять до складних криз внаслідок повеней та льодових злив у Прикарпатті та в Одесі.

Крім того, протягом останніх років Україна має справу з двома головними «формуваннями» в рамках своїх кордонів. У 1986 р., реактор Чорнобильської атомної електростанції вибухнув, та спричинені цим пожежі викинули величезні обсяги реадіоактивних забрудників у довкілля, уразивши близько 3.5 млн. українців через відселення, а також різного роду важкі психологічні наслідки та шкоду стану здоров'я. через понад двадцять років потому, Україна досі потерпає від відголосків цієї драматичної катастрофи.

Другим «формуванням» було вимушена депортація сотен тисяч людей з Криму до різних ізольованих регіонів Радянського Союзу під час Другої Світової Війни. Внаслідок низького рівня прикордонного контролю та зростання міграції населення протягом останніх років, понад 260 тисяч власне депортованого населення та їхніх нащадків повернулися до своїх домівок, що сьогодні становлять близько 12% загальної чисельності наслелення Криму. Несподіваний приплив «приїжджих» потенційно загострив нестійке становище цієї території, що вже уражена інтенсивними територіальними суперечками між Україною та Росією, не згадуючи вже про існуючі труднощі перехідного періоду.

ЯКІ ГОЛОВНІ СФЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРООН В УКРАЇНІ У СФЕРІ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ ТА ЛЮДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ?

ПРООН продовжує надавати свою підтримку сталому місцевому розвитку через більш цілісний підхід, який покликаний створити сприятливе середовище законодавства та політики у сфері сталого місцевого розвитку, сприяти та інституційно закріпити партнерство серед місцевих влад та громад; встановити зв'язки між досвідом рівня громад та політичними процесами; та розвивати інституційну та адміністративну спроможність сторін задля сталого розвитку за участі громад.

ПРООН розширює свою головну програму щодо запобігання конфліктам, Програму розвитку та інтеграції Криму (ПРІК), нова фаза якої розпочалася у січні 2007 року. ПРІК зосереджується на підвищенні рівня людської безпеки жителів Криму через: усунення соціально-економічних прогалин (завдяки покращенню ділових навиків, базових соціальних послуг та громадської інфраструктури); та демократичне врядування, яке робить внесок у діалог, політичну участь, розбудову поетнціалу та толерантності на основі підвищення рівня освіти та культури. Багатовимірний підхід ПРІК здобув широку підтримку як в рамках України, так і в міжнародному контексті. Її визначний внесок сприяв розбудові ефективного партнерства між урядовими структурами та громадянським супільством, а також укріпленню самозабезпечення на рівні громад та районів.

Крім того, ПРООН надає підтримку національним та місцевим органам влади і громадам у зменшенні впливу довгострокових наслідків Чорнобильської катастрофи та визначенні позитивних можливостей щодо розвитку. Вона також приділяє особливу увагу наслідкам катастрофи у сфенрі людського розвитку, зокрема, соціальній та психологічній реабілітації та відродженню населення уражених територій черех генерування зайнятості та розвиток громади, як визначено у новій Рамковій Програмі Співпраці у Країні. На початку лютого 2002 року, була проголошена нова стратегія відродження Чорнобиля. Первинними завданнями, визначеними у новому звіті, стали перенесення уваги національної та міжнародної спільнот на поточні соціально-економічні та екологічні питання, пов'язані із Чорнобилем, ініціювання нового діалогу на основі людських потреб на уражених територіях , та спрямування майбутніх інвестицій НГО, урядів та донорів у продуктивні сфери, що дозволять людям та громадам взяти відповідальність за своє власне майбутнє.

ПРООН координує поширення підходу розвитку, орієнтованого на громади, в усі регіони України через проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Проект фінансується Європейської комісією в рамках програми технічної допомоги та співфінансується і впроваджується ПРООН. Проект надає підтримку громадам в усіх регіонах України щодо вирішення найбільш гострих потреб їх розвитку через самоорганізацію, розбудову спроможності та впровадження малих громадських ініціатив у сільських територіях.

Хоча застосування підходу, орієнтованого на громаду, має певні відмінності у селах та містах, він довів свою ефективність в усіх випадках. ПРООН сприяє розвитку прозорого механізму локалізації принципів сталого розвитку за участі громад із особливою увагою містам через «Муніципальну програму врядування та сталого розвитку». Програма застосовує підхід соціальної мобілізації для вирішення соціальних, економічних та екологічних проблем. Це відбувається за підтримки відповідних міських рад та інших міжнародних та національних агенцій з розвитку, що включають плани громад у свої власні програми дій щодо розвитку та вносять ресурси для реалізації цих планів. Процес місцевого сталого розвитку просувається у повній мірі «знизу вгору», рухаючись від місцевого до національного рівня.

У відповідності до головного зосередження діяльності ПРООН на викоріненні бідності, існують цінні уроки, що можуть бути узагальнені на основі реабілітації та відродження громад, великою мірою постраждалих від непередбачених обставин. По суті, Чорнобиль та Крим, інші території, де ініціатива громад дійсно призвела до змін, можуть розглядатися як мікросвіти у контексті загального людського розвитку та, відповідно, подолання бідності шляхом покращення якості життя.

Нещодавно, суворі льодові та снігові шторми в Одеській області та неодноразові повені у Прикарпатті призвели до масових відселень жителів, викликаючи потребу у негайному реагуванні ПРООН шляхом надання гуманітарної допомоги, медичного забезпечення та фізичного й економічного відновлення розвитку уражених територій. ПРООН продовжує зосереджувати свою діяльність на максимізації спроможності України ефективно реагувати на такі катастрофи та зменшувати їхні наслідки, а також, у свою чергу, запобігати майбутньому повторенню таких проблем через практики сталого розвитку.

ЯКИМИ Є ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ ДЛЯ УКРАЇНИ?

Визнаючи успіх та спільні риси різних проектів, що застосовують у своїй діяльності територіальний підхід розвитку, ПРООН застосовуватиме цілісний підхід щодо сприяння сталому місцевому розвитку та демократичному місцевому врядуванню шляхом об'єднання моделі розвитку громад, що є ефективною з точки зору витрат та досягнення результатів та вартою розповсюдження, із дорадчими послугами щодо центральної політики та розбудовою спроможності місцевих органів влади.

Як визначено у новій Рамковій Програмі Співпраці для України, ПРІК продовжуватиме бути постійниою структурою в рамках ПРООН, незважаючи на перешкоди нової фази, серед яких поширення підходу ПРІК на нові громад раніше депортованих осіб, впровадження системи раннього попередження потенційних конфліктів та привернення уваги до важливих уроків Програми з метою впливу на процес формування національної політики.

Нова стратегія відродження Чорнобиля визначає абсолютно новий підхід до ситуації, чітко пропонуючи відхід від концепцієї реабілітації та просування до концепції розвитку та зростання цих територій, та вкотре привертає міжнародну увагу до цього критично важливого питання.

У містах України посилена увага ПРООН приділятиметься запровадженню нових ефективних механізмів місцевого самоврядування за широкої участі громад, в тому числі стратегічному плануванню розвитку міст, запровадженню системи управління якістю муніципальних послуг у відповідності до міжнародних стандартів, розробці місцевих нормативних актів щодо політики сприяння широкій участі громад в управлінні місцевим розвитком у партнерстві з місцевими органами самоврядування.