УКРАЇНЦІ ПЕРЕЙМАЮТЬ ШВЕДСЬКИЙ ДОСВІД

10-16 грудня 2006 року група активістів українського споживчого руху відвідала із навчальним туром Швецію. Метою поїздки, що була організована проектом «Спільнота споживачів та громадські об’єднання», було ознайомлення з європейським досвідом захисту інтересів та прав споживачів.

Впродовж поїздки її учасники мали нагоду ознайомитися із роботою цілої низки державних та недержавних організацій, що опікуються захистом інтересів споживачів у Швеції. Зокрема, вони відвідали Державне управління із захисту прав споживачів Швеції, Державну рекламаційну комісію (ARN), організацію Consumer Europe, Товариство споживачів Стокгольму, відділ споживчої політики Міністерства аграрної політики Швеції, Національну організація пенсіонерів Швеції, Офіс радника із справ споживачів м. Бромма, Асоціацію споживачів Швеції, тощо.

У Швеції існує розгалужена та розвинута система захисту інтересів споживачів, побудована, за активної участі засобів масової інформації, на тісній взаємодії держави, громадянського суспільства та соціально-відповідального бізнесу. Шведська система захисту споживачів розвивалася історично і не має чіткої ієрархічної структури. Ключову роль в її роботі відіграють організації громадянського суспільства, що активно займаються незалежним тестуванням товарів та послуг, доступних на ринку, а також розповсюджують споживчу інформацію, орієнтовану на різні верстви населення. Така діяльність підтримується урядом та органами місцевого самоврядування.

На відміну від України, в Швеції уряд не здійснює прямого контролю за виробником та не встановлює стандарти якості. Виробник не зобов’язаний проводити сертифікацію своєї продукції перед початком реалізації її на ринку. Діє принцип прямої відповідальності виробника за якість своїх товарів та послуг перед споживачем. Держава опікується виключно питаннями безпеки товарів та послуг. Швеція стала першою країною, де було запроваджено посаду Уповноважених з питань захисту прав споживачів (Swedish Consumer Ombudsman). Вони покликані здійснювати широке представництво споживача у разі порушення його прав та розглядають левову частку відповідних скарг.

Права споживачів закріплено у шведському законодавстві у цілій низці законів. Це, наприклад, закони про маркетинг, безпеку товарів, про купівлю товарів на відстані, що повністю відповідають всім загальноєвропейським нормам. Попри те, що жодний закон прямо не передбачає право споживача на компенсацію заподіяної йому шкоди, більшість продавців добровільно вживають заходів по задоволенню вимог споживачів, що зазвичай підкріплені рекомендаціями однієї з багатьох громадських організацій, які опікуються інтересами споживачів. Продавців чи виробників не штрафують, у суперечливих випадках справи, як правило, розглядаються через існуючі механізми досудового вирішення спорів.

Таких механізмів існує декілька. Найбільш розвинутим є інститут Уповноважених з питань захисту прав споживачів (омбудсманів) та Споживча рада. Існують обмеження на вартість товарів, скарги з приводу яких можуть розглядати омбудсмани (53 євро для продуктів харчування та товарів повсякденного використання, 212 євро для побутової техніки, тощо), а також обмеження у часі на розгляд подібних скарг. За розгляд скарг платить держава – процедура розгляду скарги є для споживача безкоштовною. Нещодавно була також запроваджена електронна система подачі подібних скарг.

Широко розповсюдженою практикою є тісна співпраця між омбудсманами, що представляють окремих громадян та громадськими організаціями, що опікуються інтересами споживачів – останні допомагають із збором необхідної інформації та доказів, проведенням експертизи.

У 2005 році таким чином було опрацьовано 8621 скарги; у 38% випадках справа була розв’язана на користь споживача. У типовому випадку, рішення, досягнуте за допомогою альтернативного механізму вирішення спорів, не є обов’язковим для порушника. З іншого боку, орган досудового вирішення спорів отримує можливість оприлюднити своє рішення у засобах масової інформації, а громадськість ставиться до подібної інформації з великою цікавістю. Якщо споживач не задоволений результатом розгляду справи на цьому етапі, він має право ініціювати її розгляд у суді. У цьому випадку він сам несе відповідальність за всі витрати, а вони можуть бути доволі значними. Середня тривалість розгляду справи через механізми досудового вирішення спорів складає шість місяців, розгляд справи у суді може тривати від двох по п’яти років.

В Швеції існує розгалужена система незалежного тестування товарів та послуг. В її основі лежить відповідальність постачальника та виробника за якість своєї продукції. Інформація про товари та послуги є широкодоступною, а виробник несе відповідальність за безпеку своїх товарів згідно з європейськими стандартами, що поступово стають все більш і більш жорсткими. Незалежне порівняльне тестування здійснюється Асоціацією споживачів Швеції, що регулярно оприлюднює її результати у своєму виданні Rad&Ron та інших подібних ЗМІ. Також існує практика придбання результатів тестування через мережу міжнародних споживчих досліджень та тестування (ICRT), що поєднує 37 споживчих організацій із 33 країн світу. Результати тестування друкуються для загального інформування споживачів та не мають жодної юридичної сили, тобто не можуть стати основою позову проти того чи іншого виробника чи постачальника. Питання якості товарів регулюються самим ринком, при цьому широко розповсюдженою є практика нанесення на товари позначок їх відповідності прийнятим на ринку стандартам, які, однак, є суто добровільними (наприклад, “Fair Trade”, тощо). Стандарти враховують не тільки споживчі якості товарів, але й деякі аспекти ведення бізнесу, як от забезпечення найманих працівників, екологічні аспекти ведення справ, тощо.

Споживча інформація поширюється через ЗМІ та освітні програми (останні орієнтовані переважно на молодь та підлітків). Існує велика кількість друкованих та електронних видань, орієнтованих на пересічного споживача. Більшість таких видань є самодостатніми завдяки передплаті та членським внескам. Споживчі питання знаходяться у центрі уваги громадськості та часто превалюють у новинах над іншими темами.

Навчальна поїздка сприяла обміну досвідом між європейськими організаціями, що опікуються інтересами споживачів, та їх українськими колегами.

  © 2006-2007  Спільнота споживачів та громадські об'єднання.